Викладено основні положення комплексної екологічної оцінки якості поверхневих вод і рівнів антропогенного навантаження на річкові та озерні екосистеми, визначено оптимальні характеристики геобіоценозів поверхні водозбору. Розглянуто методи і засоби управління станом генералізованих водних екосистем для обгрунтування умов відтворення іхтіофауни та забезпечення екологічних витрат води в порушеній меліоративним і гідротехнічним будівництвом річковій мережі. Запропоновані методики дають можливість визначати кількісний та якісний стан генералізованих річкових та озерних екосистем, оцінювати рівень антропотехногенного навантаження і вмзначати заходи щодо компенсаційного водоохоронного будівництва.

На вимоги "Водного кодексу України" вітчизняними фахівцями із залученням світового досвіду опрацьовані уніфікована система екологічної класифікації якості поверхневих вод суші та естуаріїв України і методики екологічної оцінки якості цих вод на основі згаданої екологічної класифікації. З їх допомогою можна об'єктивно оцінити якість води у будь-якому водному об'єкті України (окрім морських), віднести її до певних категорій і класів якості, а також відобразити екологічний стан цих водних об'єктів (за якістю води) на картах різного масштабу і змісту. Основною метою пропонованої методики є надання фахівцям методичної допомоги у картографуванні стану водних об'єктів, а також розширення уявлень щодо можливостей картографування як найбільш наочного способу інформації про стан гідросфери в будь-якому регіоні України. Рекомендовано масштаби карт, географічні основи, способи розрахунків блокових і узагальнюючого екологічного індексів, зміст карт та етапи їх складання. Наведено фрагменти карт та їх легенди.

Розглянуто проблему збереження та відтворення різноманіття аборигенної іхтіофауни у трансформованій господарською діяльністю річково-озерній мережі України. Досліджено вплив геокосмічних та антропогенних факторів на біопродуктивність озер, з'ясовано причини виникнення кризових ситуацій у водних екосистемах. Охарактеризовано екологічні умови формування біопродуктивності річково-озерної мережі межиріччя Західного Бугу та Прип'яті. Досліджено стан Дністровської водної екосистеми за умов роботи гідровузлів. Визначено динаміку видового складу аборигенної іхтіофауни Дніпра після зарегулювання на прикладі Дніпровського водосховища. Описано процес формування токсичності поверхневих вод, розглянуто організаційні заходи зі зниження її рівня. Висвітлено економічні аспекти реабілітації річково-озерних екосистем, наведено рекомендації щодо застосування спеціальних відтворювальних комплексів з метою їх оздоровлення.

Рассмотрена проблема сохранения и восстановления разнообразия аборигенной ихтиофауны в трансформированных хозяйственной деятельностью речных и озерных экосистемах Украины. Исследовано влияние геокосмических и антропогенных факторов на продуктивность озер, установлены причины возникновения кризисных ситуаций в водных экосистемах. Охарактеризованы экологические условия формирования биопродуктивности рек и озер межиречья Западного Буга и Припяти. Охарактеризовано состояние Днепровской водной экосистемы в условиях работы гидроузлов. Проанализирована динамика видового состава аборигенной ихтиофауны Днепра после зарегулирования на примере Днепровского водохранилища. Описан процесс формирования токсичности поверхностных вод, рассмотрены организационные мероприятия по снижению ее уровня. Освещены экономические аспекты реабилитации речных и озерных экосистем, разработаны рекомендации по использованию специальных восстановительных комплексов с целью их оздоровления.

Розглянуто питання методології комплексної оцінки стану басейнів річок та озер рівнинної частини території України (на прикладі річок Удай, Ворскла, Десна, Горинь, Когильник, Сарата, озер межиріччя Західного Бугу та Прип'яті). Розроблено новий метод гідроекологічних досліджень, який складається з комплексної оцінки стану басейну, просторово-часової трансформації русла та заплави, показників антропогенної трансформації поверхні водозбору й екологічної якості води; гідроекологічного картографування. Визначено лімітуючі фактори впливу та шляхи охорони й оздоровлення довкілля. Встановлено основні чинники формування екологічної ситуації в басейнах річок та озер: рівень антропотехногенної трансформації поверхні водозбору, русла і заплави; склад сторонніх домішок, що надходять у водне середовище; буферну ємність, яка формується за рахунок біомаси первинної органічної речовини, синтезованої суходільними та водними біоценозами; самоочисну здатність водного середовища. Запропоновано апробовані методи оздоровлення водного середовища.

Розглянуто науково-методичні засади з відродження екосистем трансформованих басейнів малих річок та озер, як основи збалансованого природокористування. Зроблено рекомендації із розробки розділів проектної документації на нове будівництво та реконструкцію діючих меліоративних систем "Оцінка впливу на навколишнє середовище. Розроблено основні положення про річкову мережу та екосистему басейну річки. Обгрунтовано концепцію річки та бічної гідрографічної мережі. Описано гідроекологічні коридори середовища та особливості їх функціонування. Розглянуто функції та ефективність гідроекологічного коридора та особливості порушення його під час меліоративного будівництва. Виокремлено схему функціонування Прип'ятського гідроекологічного коридора та особливості функціонування Дніпровсько-Бузького коридора. Досліджено Північно-Західне Причорномор'я на антропогенне забруднення річковим стоком та особливості функціонування Азовського гідроекологічного коридора тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д823.121.54

Рубрики:

Рельєф річкового русла

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Hydroecological peculiarities of the river-lake complexes situated between the West Bug and Prypyat' rivers (Shatsk national park), Stohid-Prypyat' ecosystem (Regional landscape park "Prypyat-Stohid"), and Styr-Goryn' restorating system under the anthropotechnogenic load are investigated. Importance of the organization of the unified West Prypyat' biosphere reserve is stated.

Hydroecological corridors serve as a basis of environmental status and quality in the model of economic development of the XXIst century. The influence of changes of a hydrological regime on the formation of cenoses on the adjacent territories is demonstrated by taking small second-order tributaries of the river Prypyat' (Lyublyanka and L'va) as an example.

Приділено увагу басейну малої річки як генералізованій водній екосистемі. Обгрунтовано основні принципи класифікації сукцесійних угрупувань ценозів водних екосистем. Розглянуто екологічні особливості формування річкового стоку за сучасних умов. Наведено класифікацію якості поверхневих вод. Подано інформацію про реабілітаційні природоохоронні заходи та стратегії природокористування. Охарактеризовано методику визначення екологічного стану озер. Висвітлено особливості міграції та нокопичення хлорорганічних пестицидів у гідробіонтах озер Шацького національного природного парку й правобережних приток р. Прип'ять. Надано відомості про формування транскордонного іхтіоекологічного резервату "Верхній Дніпро".